15 квітня усі християнські церкви світу відзначають Великдень – свято Воскресіння Господнього, яке є головним для християн.
За писаннями Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після смерті Сина Божого. Звідси існує дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку, як власне і саме богослужіння.
Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне: «Христос воскрес! Славімо його!».
Традиції Великодня
Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це – «Великий День».
Великодній сніданок традиційно розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє: «Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!» – відповідають усі присутні за святковим столом.
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.
Сьогодні писанки і крашанки стали невід’ємними символами воскресіння Ісуса Христа. А малюнки, які зображують на крашанках – несуть побажання добра, злагоди, здоров’я та достатку в оселі.
Великдень – це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.
Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця.
Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.
Великодні прикмети
• Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
• Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
• Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.
Щиро вітаємо усіх освітня зі світлим Воскресінням Христа! Бажаємо міцного здоров’я, радості, любові та гармонії!
|
